Наказом Мінстратегпрому від 26.06.2025 No84  «Про виключення Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» з переліку підприємств, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану», виключено Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» з переліку підприємств, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану. Простими словами, НАЕК «Енергоатом» – компанію, що генерує понад половину всієї електроенергії в Україні – виключили з переліку стратегічних підприємств, рахунки й активи яких захищено від примусового виконання судових рішень.

Відтепер будь-яке фінансове зобов’язання, підтверджене судом, може автоматично призвести до арештів рахунків, блокування коштів і фактичного втручання в операційну діяльність компанії.

Ініціатором рішення, за інформацією джерел видання у Кабміні, стало Міністерство юстиції, очолюване віцепремʼєркою Ольгою Стефанишиною. Попри серйозність такого кроку, жодного публічного анонсу чи пояснень з цього приводу не було ані від віцепрем'єрки, ані від уряду.

Що це означає для «Енергоатома»

До ухвалення цього рішення «Енергоатом» мав спеціальний статус, що захищав його від дій державної та приватної виконавчої служби. Такий механізм існував через особливу роль компанії в умовах дії воєнного стану, адже вона забезпечує населення найдоступнішою електроенергією за програмою ПСО, при цьому не отримуючи повної компенсації своїх витрат.

Важливість існування такої тимчасової пільги для державного «Енергоатому» пояснювати зайве:

•  Компанія є оператором чотирьох діючих атомних електростанцій України, на яких експлуатується 15 атомних енергоблоків.
•  Генерує близько 55% всієї електроенергії для потреб країни.
•  Має понад 33 тис. працівників.

Водночас компанія має судових претензій орієнтовно на 1,5–2 млрд грн. Має непогашені перед нею борги з боку ДП «Гарантований покупець» у сумі понад 20 млрд грн.

А на ремонтну кампанію енергоблоків щороку витрачає близько 5 млрд грн.

Це лише окремі фінансові показники та відомості, які досить наочно демонструють першопричини включення «Енергоатому» (на початку повномасштабного вторгнення) до переліку підприємств, стягування боргів з яких заборонялося на час війни. Тепер же під загрозою арештів опиняються чи не всі операційні кошти підприємства.

Ризики для енергосистеми

«Енергоатом» – головне джерело стабільної генерації в країні. Після масованих обстрілів об’єктів ТЕС та ГЕС навесні 2024 року атомна генерація стала основою балансування енергосистеми.

У пікові періоди частка АЕС доходить до 60% загального виробництва електроенергії. У такі моменти навіть короткострокове виведення одного блоку з роботи або затримка з плановим ремонтом можуть призвести до локального або системного дефіциту. Простою мовою – чергових блекаутів.

Нині триває активна підготовка державної енергосистеми до зими. Всі ремонти блоків АЕС мають бути завершені до жовтня-листопада поточного року. Та якщо рахунки компанії за тих чи інших підстав тепер можна буде арештувати, а платежі – зупинити, то зрив графіків ремонтних робіт стає цілком реальною загрозою. Особливо в умовах, коли ринок не забезпечує повної ліквідності, а обмеження ПСО залишають компанію без резервів.

Крім того, ризик блокування коштів компанії створює невизначеність для міжнародних партнерів компанії - постачальників палива, технологій, обладнання. Це, своєю чергою, позначатиметься як на поточних контрактах, так і на довгострокових домовленостях – чи то з американською Westinghouse, чи то з іншими міжнародними гігантами.

Особливо показово, що у разі запуску виконавчих проваджень до 20% усієї суми, що стягуватимуть з «Енергоатома», отримуватиме виконавча служба – у вигляді гарантованої законом винагороди за примусове стягнення (10%) та премій (від 5%).

Тобто держава, з одного боку, намагається зберегти енергетичну стабільність, а з іншого – через інший держорган вилучає більшість ресурсів із рахунків критично важливої енергетичної компанії.

Кому це вигідно

Офіційного пояснення рішення від представників уряду немає. За інформацією джерел видання, воно просувалося Стефанишиною як частина «євроінтеграційних політик».

Втім, навіть якщо і так, то навряд чи до уваги взяли специфіку діяльності «Енергоатома» та, власне, війну. Адже фактично зняття імунітету від судових стягнень відкриває дорогу для десятків юросіб, які, щонайменше, три роки війни чекали можливості запустити виконавчі провадження. У такому випадку йдеться не просто про виплату коштів, а про можливості створення тиску на управлінські рішення компанії – через арешт оборотних коштів чи майна.

Тож бенефіціарів такого рішенні уряду варто шукати, власне, серед приватних компаній. Або ж серед політичних гравців, зацікавлених у послабленні позицій «Енергоатома». Адже в умовах тепер фактично відкритого доступу до активів держкомпанії можна створити прецеденти для зміни її керівництва.

Водночас ціна лобізму інтересів тих чи інших компаній або політичних гравців – потенційне блокування ремонтів, зірвані контракти, дестабілізація графіків генерації та ризики зникнення  світла і тепла у домівках українців.

Відповідно, ситуація виглядає неоднозначно: в той час, як міжнародні партнери допомагають Україні відновити зруйновану генерацію, український уряд фактично відкриває шлях до блокування роботи ключової державної енергокомпанію.