Пташиний світ України змінюється через війну, клімат та урбанізацію. Горобці, ластівки, а також птахи, занесені до Червоної книги України, зникають з українських міст. Про це розповів кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник природного заповідника «Дніпровсько-Орільський», доцент кафедри біорізноманіття та екології ДНУ ім. О. Гончара, орнітолог Олександр Пономаренко в інтерв’ю «РБК-Україна», передає «Главком».

«В Україні за весь час спостережень зафіксовані 454 види птахів, а всього у Європі нараховується близько 540-560. Тому у нас досить гарне видове різноманіття птахів. Втім, частина видів у нас залітні, деякі зникли, а стабільно трапляються приблизно 416 видів», – розповів орнітолог.

Він зазначив, що міжнародні орнітологічні організації зараз переглядають систематику поділу на види: «Вид – це поняття доволі відносне. До прикладу, є великий підорлик і малий підорлик – обидва занесені до Червоної книги України. Вони поділились на окремі види відносно недавно, це сталося приблизно 2,5-3 мільйони років тому, коли в Європі відбулася трансформація екосистем».

Пономаренко наголосив, що війна в Україні впливає на птахів: «Є група птахів (синантропні), які добре пристосувались до мешкання поруч з людиною, такі, як ластівки, горобці. Вони живуть навіть на лінії фронту. Нещодавно в орнітологічному журналі «Беркут» була стаття – спостереження бійця ЗСУ за птахами з окопів на Донеччині. Там відзначено, що синантропні птахи гарно адаптуються до воєнних умов. Навіть у розбитих хатах ластівки вивели пташенят. Загалом птахи люблять повертатися у місця, де вони успішно гніздувались. Але птахи, на яких полюють люди: качки, кулики, чаплі, коли чують постріли чи вибухи, йдуть з цих районів».

За його словами, найбільше шкоди війна завдає рідкісним видам: «Наприклад, червонокнижні види водно-болотних птахів, які мали масові колонії на деяких островах у заповідниках на півдні України, зараз під великим питанням. До війни співробітники заповідника виривали траву на острівцях, щоб птах там лишився. І це не єдиний приклад біотехнії на об’єктах природно-заповідного фонду України. На територіях, які зараз під окупацією, росіяни явно не дотримуються заповідного режиму. Думаю, цілком вірогідно, гніздування цих видів ми там можемо втратити».

Він також розповів, які червонокнижні птахи під найбільшою загрозою через війну: «Важко сказати, бо треба розуміти всю динаміку по Чорноморському та Азовському узбережжю, оскільки перш за все страждають види саме цих районів. На півночі великих підорликів ми захистили, відвоювавши свою територію. А от червонокнижні види водно-болотного комплексу на півдні України постраждали набагато більше. Ми не знаємо, що зараз з яструбом коротконогим, який в Україні гніздувався тільки на Луганщині, а основний його ареал знаходився в Росії. Ми зараз не контролюємо цю територію, тому орнітологи готуються до найгіршого – як відвоюємо Луганщину, то ми можемо там вже не знайти яструба коротконогого», – підсумував науковець.

Раніше «Главком» повідомляв, що війна руйнує всю екосистему, проте на прифронтових територіях проблема виживання комах і жуків лишається невидимою. Нещодавно військові помітили несподіваних сусідів – червонокнижних жуків-оленів, які масово оселилися в бліндажі.

Також «Главком» інформував, що під час війни в Україні почали з’являтися перегузні – червонокнижні хижаки родини Куницевих, яких десятиліттями майже не бачили у природі країни. Їх фіксують біля позицій військових та в прифронтових районах, куди вони приходять у пошуках безпеки.