У травні дефіцит рахунку поточних операцій (РПО), тобто експорт та імпорт товарів та послуг в Україні сягнув найбільшого значення з початку війни. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на очільника податкового комітету Верховної Ради Данила Гетманцева.

У травні дефіцит рахунку поточних операцій досяг $3,5 млрд, повідомив нардеп, посилаючись на дані Нацбанку. І це є максимумом з початку війни, зауважив він, привівши для порівняння 2021 рік, коли увесь дефіцит РПО складав $3,9 млрд.

Основні причини:

• Триваюче погіршення зовнішньоторгівельного сальдо по товарах. У травні імпорт товарів зріс на 20,6% (рік до року), тоді як експорт лише на 1,4% (р/р). Як результат, дефіцит зовнішньої торгівлі товарами у травні збільшився до 3,6 млрд дол. (+47%, р/р).
• Скорочення обсягу приватних грошових переказів на 0,7 млрд дол. (-13,2%, р/р). Мова про зарплату, яку українці отримують із-за кордону, та інші приватні перекази за офіційними та неофіційними каналами.
• Зменшення профіциту вторинних доходів, що обумовлюється скороченням грантової, технічної та іншої безповоротної зовнішньої допомоги. У травні сальдо вторинних доходів зменшилось до 0,7 млрд дол.(-29,2% р/р), що є також рекордно низьким показником з початку війни.

За 5 місяців поточного року дефіцит РПО склав $11,8 млрд, констатував Гетманцев, додавши, що проти 5 місяців минулого року цей показник збільшився на 49,3%, а проти 5 місяців 2023 року – майже у сім разів.  

Зростаючий дефіцит рахунку поточних операцій пов'язаний з втратою частини економічного, експортного потенціалу, міграції населення та інших структурних економічних проблем, обумовлених війною.

За оцінками МВФ, дефіцит РПО вищий за 5% ВВП (5,4% у 2023, 8,3% ВВП у 2024 році) у довгостроковій перспективі є нестійкими та несе ризики для макрофінансової стабільності. За оновленим прогнозом МВФ, дефіцит РПО у 2025 році складе 34,6 (!) млрд дол. або 16,5% прогнозного ВВП, тобто збільшиться удвічі проти 2024 і утричі проти 2023 року, – наголосив глава комітету.

Зараз, за його словами, цей дефіцит покривається насамперед пільговими запозиченнями державного сектору, але така модель є нестійкою з огляду на ризики скорочення і неритмічності підтримки з боку партнерів.

Вважається, пише Гетманцев, що дефіцит РПО є контрольованим, коли він покривається за рахунок притоку прямих іноземних інвестицій (ППІ) в країну. Останні забезпечують розширення виробництва, вихід на нові ринки, трансфер технологій та знань, а отже збільшення продуктивності. Це все разом вирівнює насамперед торгівельний баланс у довгостроковій перспективі, дефіцит якого цього року сягне в Україні 46 млрд дол.

Утім, у травні сумарний приток таких інвестицій був відсутній й наразі ПІІ демонструють спадаючу динаміку. За 5 місяців 2025 року їх надійшло 0,8 млрд дол., що у 3,4 раза менше, ніж за аналогічний період минулого року.

Отже, наголосив народний обранець, поточний обсяг ПІІ є неспівмірним з огляду на потреби платіжного балансу, адже покриває менше ніж 7% дефіциту РПО.

«Підсумовуючи, можна зазначити, що результати могли бути менш трагічними за умови кращого відпрацювання економічним блоком уряду їх ділянки (торговий безвіз із ЄС, стимулювання експорту зброї, кредитування і страхування військових ризиків виробників- експортерів тощо)», – наголошує Данило Гетманцев, запевняючи, що активізація залучення іноземних інвесторів є життєво необхідним як для макрофінансової стійкості, так і прискорення економічного зростання у довгостроковій перспективі.

Нагадаємо, раніше Данило Гетманцев виступив за валютну лібералізацію Національного банку.