Європейські країни домовилися вдвічі збільшити витрати на оборону впродовж наступного десятиліття. Однак, як пише The New York Times, навіть такі масштабні інвестиції навряд чи дозволять повністю відмовитися від американського озброєння, інформує «Главком».

За попередніми оцінками, йдеться про близько €14 трлн. Проте наразі у європейських країн немає власних аналогів деяким ключовим видам зброї зі США, зокрема винищувачам F-35 компанії Lockheed Martin та зенітним ракетним системам Patriot. Крім того, частина зброї функціонує на програмному забезпеченні, розробленому в Сполучених Штатах.

Багато держав Європи вже значно інвестували в американське озброєння, тому прагнуть зберігати сумісність майбутніх закупівель із тим, що вже перебуває на озброєнні. Це, своєю чергою, ускладнює спроби побудувати незалежну європейську оборонну промисловість. Усередині деяких країн також спостерігається напруження через збільшення витрат на оборону.

У ЄС уже запроваджені обмеження щодо обсягів коштів, які можна витратити на придбання американського обладнання з окремих джерел, включно з оборонною кредитною програмою на €150 млрд. Але більшість закупівель здійснюватиметься на рівні окремих держав, які самостійно вирішуватимуть, як розпоряджатися своїми ресурсами.

Питання оборонних витрат у Європі стало ще більш актуальним після скорочення американської підтримки України.

На цьому тлі в Європі сформувалися дві основні позиції. Представники Франції виступають за спрямування європейських коштів винятково на підтримку власного оборонного виробництва, щоб уникнути надмірної залежності від США. У той же час країни Північної Європи, Балтії та Польща вважають, що слід витрачати кошти менш протекціоністським способом – тобто з акцентом на швидку допомогу Україні.

«Вони вважають, що не час бути ідеалістами – потрібно діяти зараз» , – пояснив директор Центру європейських реформ Чарльз Грант.

Старший науковий співробітник Bruegel і професор Вільного університету Брюсселя Гунтрам Вольф також наголошує: військова залежність від США – це фактор ризику. Він вважає, що Європа має відмовитися від технологічної прив’язаності до Сполучених Штатів, хоча визнає, що це буде тривалий процес і може зайняти щонайменше п’ять років.

Раніше ми писали, що Росія нині виготовляє втричі більше боєприпасів за три місяці, ніж усі країни-члени НАТО разом узяті за цілий рік. Про це заявив генеральний секретар Альянсу Марк Рютте в інтерв’ю The New York Times, коментуючи необхідність збільшення оборонних витрат держав-членів НАТО, передає «Главком».

«Перед нами стоїть величезний геополітичний виклик. І це, передусім, Росія, яка відновлює себе такими темпами і швидкістю, які не мають аналогів у новітній історії», – заявив Рютте.

Нагадаємо, Китай може змусити Росію напасти на країни НАТО, щоб відвернути увагу блоку від Азійсько-Тихоокеанського регіону. Якщо Пекін збереться атакувати Тайвань, він з дуже високою ймовірністю використає Росію для нападу на Європу. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на інтерв'ю генерального секретаря НАТО Марка Рютте американському виданню The New York Times.

Рютте пояснив, що США, виконуючи завдання із захисту території НАТО у Європі, захищають власні позиції в Азії. США, за його словами, не можуть перебувати у безпеці, якщо не захищені Атлантика, Європа та Арктика.

Генсек НАТО припустив, що Китай може використати Росію для того, щоб відвернути увагу США в Європі, а в цей час зайнятися захопленням Тайваню.