Після ночі 4 липня моє враження трохи несподіване, але прямо стосується теми нашої стійкості.

Купувала каву у магазинчику під будинком. Говорили з продавчинею, чи буде сьогодні питна вода. Вона нарікала, що можуть возити з перебоями, бо не вистачає чоловіків для роботи на вантажівках і бусах, що у такі маленькі магазини все возять. «Мабуть, пора жінкам за таку роботу братися», – підсумок.

Велика машина – фура, що у «Сільпо» продукти привозить, чи вивіз сміття. Вибачте, не зауважила, коли повз пробігала. Але за кермом цього міського монстра – жінка. Жінка бальзаківського віку.

І це, як на мене, показує дуже велику трансформацію свідомості, що вже відбувається у суспільстві. Роботодавці вирішили наймати на таку традиційно чоловічу посаду жінок. Сама жінка наважилася піти на таку нетрадиційну роботу.

Тобто, поки у Facebook сумніваються, чи готові ми протистояти агресору у довгу, у самому суспільстві бізнес і люди змінюють свої практики і сприйняття саме таким чином, що дозволяє бути мобілізованою для довгого опору нацією.