«Главком» із філологинею Ольгою Васильєвою у рубриці «Мовне питання» щотижня розбирають тонкощі української лексики, стилістики, акцентуації, правопису, а також відповідають на запитання читацької аудиторії, які можна надсилати на електронну скриньку info@glavcom.ua з темою листа «Мовне питання».

Вивчаймо мову разом, говорімо та пишімо правильно!

Сьогодні говоритимемо про родовий відмінок в українській мові. На відміну від російської, українська його дуже любить. Серед особливих його видів такі:

• родовий партитивний, що вказує на неозначену кількість чогось: випити кави, принести води, купити цукерок;
• родовий партитивний, що вказує на тимчасове користування обʼєктом: попросити лопати, позичити сорочки, дати рушника;
• родовий мети: пильнувати дитини, шукати виходу, дотримати слова;
• родовий часу: одного ранку, цієї весни, того року.

У російській мові, скажімо, родовий партитивний вживається дуже обмежено: отведать рыбки, выпить чайку, дать денег. Замість нього переважно знахідний: петь песни, попросить лопату, одолжить рубашку, дать полотенце.

В українській мові родовий відмінок треба вживати і в реченнях із заперечною часткою: «Не забувайте своїх речей!» – оголошують у метро. Але під впливом російської вже проник у літературну українську знахідний відмінок обʼєкта і не вважається помилкою. Читаємо в медіа: «Під час обстрілів навіть підвали тепер не гарантують безпеку» замість «не гарантують безпеки».

Утім, плекаймо своє! «Не забуду нашу зустріч» – «не забуду нашої зустрічі».

• 1 •

Назар Мединський: Цікавить ваша думка щодо слова «гонщик». Чув цікавий варіант «перегонець». Дякую!

«Гонщик» – це одне з небагатьох слів-винятків із суфіксом -щик, яке належить до літературної норми. Загалом же суфікси -щик/-чик не є словотворчими засобами української мови. Для української на позначення субʼєкта чоловічої статі нормативними є суфікси -ник, -івник, -льник, -ач, -ець. Тому не доставщик піци, а доставник; не креативщик, а креативник тощо. Що ж до «перегонець», то це слово є у словнику Караванського. Бачила навіть «гончак», але у словнику Кримського «гончак» – це гонча собака та стрімке дерево. Крім «перегонець», бачила й «автогонець», а також «перегонник» і «автогонник». Усі ці слова мають право на життя. Цікава річ, що слово «гонщик» є у словнику Уманця і Спілки, але у значенні «пастух». Тобто це не росіянізм. Уживайте будь-яке, крім «гончака».

• 2 •

Славко Ганейчук: Підкажіть будь ласка, як українською мовою сказати «Поухаживайте за мной. Подайте, пожалуйста, салат»?

Піклуватися. Перше значення в тлумачному словнику – «виявляти увагу, турботу», а друге значення – «дбаючи про когось, робити послуги, допомагати, створювати необхідні умови». Друге значення нам підходить. До речі, цікава річ, що можна піклуватися і про когось, і біля когось. Приклад із Шевченка, наведений у словнику: «Та таки й дитина, Хоча воно вже й підросло, Та все ж таки треба Коло його піклуватись». Отже, «Попіклуйтеся біля мене. Подайте, будь ласка, салат». 

• 3 •

Юлія Будз: Як сказати українською «польстить», «польщён»?

Словник Кримського і Єфремова подає такі варіанти: полести́ти, підлести́ти (когось, а не комусь), підхлі́бити (комусь). «Это мне польстило – це мене підлестило». А польщённый – підлещений, влещений.

• 4 •

Євген Шульга: Як ви ставитеся до нового звороту «це про» (наприклад, «наша реформа – це про те-то се-то»? Це люта калька з англійського it's about, і раніше так не казали. Але якщо подумати, який відповідник в українській, то все якось задовге. Тобто це ніби корисне спрощення, хоч і запозичене?

Так, радше корисне. Чого не скажеш про штучне «вмію в» – конструкцію, що походить від англійського мему «Can someone help me? I can't into photoshop», прийшла з інтернет-форумів за посередництва російської мови і заполонила сферу маркетингу. 

• 5 •

Наталія Новосад: Є такий наш художник Ілля Рєпін. Недавно чула, що його перейменували в Ріпина. Прізвище його предків було Ріпа. Тож як правильно і чи не доцільніше повернути все ж первинне прізвище? У Львові вулицю Рєпіна перейменували на Ріпина.

Ілля Ріпин народився на Харківщині, походить із козацького роду. Сам художник підписував свої картини «Ріпин», тому, звісно і ми маємо його так називати. Щодо повернення прізвища Ріпа: чому ми маємо повертати покійному прізвище, якого в нього ніколи не було? Аналогічно – Дмитро Донцов. Він припускав, що прізвище його дідів – Донець. Утім, довести цього не зміг, та й собі прізвища не змінив. В історії Донцов залишиться Донцовим, а не Донцем, а Ріпин – Ріпиним, а не Ріпою.

• 6 •

Єлена Підопригора: Підкажіть, будь ласка, Грековка (навчальний заклад) та, відповідно, грековці — без чергування «і»? Ми працюємо з виставкою робіт з Грековки (одеський мистецький коледж), пишемо Грековка / грековці (наша логіка була, що це не географічна назва, тому не чергується).

Так, грековці, бо від прізвища Греков, а не Греків. 

• 7 •

Олена Полевецька: Підкажіть, будь ласка, чи правильно, на Вашу думку, українською писати «ключова тема», «ключовий елемент»?

Оскільки багато слів із коренем «ключ» у нашій мові ненормативні, вважаю, що треба уникати й прикметника «ключовий». Адже «виключити» замінюємо на «вимкнути» (або «відрахувати», «вилучити» в інших значеннях); «включити» – «увімкнути» (або «долучити», якщо у значенні «додати»); «заключити» (договір / угоду) – «укласти»; «без виключення» – «без винятку»; «заключний» – «завершальний» тощо. А «ключовий» легко замінюється на «головний», «основний». Якщо хочеться особливо яскраво на чомусь наголосити, можна вжити «стрижневий». Утім, я свідома того, що в корпоративній сфері «ключові партнери» – це вже професійне мовне кліше, яке важко викорінити. 

• 8 •

Тетяна: Добрий день! Пані Ольго, скажіть, будь ласка, як правильно утворити фемінітив від слова «управлінець»? Управлінчиня?

Навіщо ж так складно? Управлінка. Порівняймо: уродженець – уродженка, мешканець – мешканка тощо.

• 9 •

Людмила Юзва: Підкажіть, будь ласка, який фемінітив до слова «виборець»?

Виборниця. Він є навіть у радянському тлумачному словнику. До речі, є в тому самому словнику і фемінітив до слова «підприємець»: підприємниця. В обох словах для милозвучності всередині зʼявилася літера «н».

• 10 •

Олександр: Пані Ольго, не бажаєте поговорити про занози? Авторка пісні (співачка Скайлер) заручилася допомогою чату ЖПТ, а я б хотів спробувати заручитися допомогою Ольги Васильєвої. Авжеж у СУМі нема слова «заноза» у значенні «скалка». Є в геть іншому. А інший словник, на який послався чат, взагалі був виданий лише частково до літери Ж. Отакої.

«Заноза» – росіянізм. В українській мові у прямому значенні це «скалка», «скабка», «шпичка», а в переносному Грінченко, Уманець і Спілка, Кримський і Єфремов подають до нього відповідник «сухотка», «сухітка», «сухотонька»: «Дівчинонько, сухотонько ти моя» (Чубинський). Так, ви все правильно зрозуміли: «ти мій туберкульоз», тобто мука і страждання. Ізюмов третє значення слово «заноза» українською подає просто «кохання». Вочевидь для пісні не підходить ніяка «заноза», треба було шукати щось інше.

Ну і кілька слів про чат GPT. Якщо наші піснярі не знають, то треба їх інформувати: чат помиляється дуже часто. Якось я заради цікавості запитала в нього, як передавати українською назву аеродрому «Оленья», відповідь була кумедна: «Оління». Також запитала, який фемінітив до слова «кок». Відповідь була зухвало брехлива: «У Словнику української мови в 20 томах Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України є слово «кочка» – жінка-кок, тобто жінка, яка готує їжу на кораблі. Також форма «кочиха» іноді вживається розмовно або жартівливо, але «кочка» є граматично правильною та стилістично нейтральною формою. Формування відбувається за типовою моделлю фемінізації за допомогою суфікса -к-а, як у слові вовк – вовчиця, але розмовно – вовка». Брехня в кожному реченні. Також GPT посилається на параграфи правопису, яких не існує. Отже, висновок такий: шукати істину в цьому чаті, особливо в мовних питаннях, – не просто безнадійна справа, а й моветон. Не лінуйтеся заглядати у словники.

«Главком»