Поки Дональд Трамп рахує американські ракети ППО, Путін, озброєний до зубів дешевими іранськими та північнокорейськими ракетами, обвалює українські тили. Новини про обстріл надійшли до нас з подругою в автобусі. "Вибрались на короткий відпочинок", — називається. — Дивись, як на прогулянку вийшов мій син, — показує вона фото маленького хлопчика в медичній масці з татом. Це спроба дещо захистити дитину від продуктів горіння всього, чого лиш можна було собі уявити. Щось подібне  було хіба у фотохроніках лондонських бомбардувань, коли уряд роздавав протигази з метою захисту на випадок бомбардування отруйним газом з боку гітлерівської Німеччини. Ось цими шматками металу нашпиговані російські "іскандери", фото: facebook Катерини ПерегудиЯк вижити, коли всім байдуже, убʼють тебе чи ні? Особливо, коли Дональд Трамп так і не може раз і назавжди покласти телефонну трубку. Європейці на травневі свята обіцяли "коаліцію рішучих", бо ж тут "вирішується безпека нашого континенту", але форс десь зник. І врешті французький лідер сам базікав телефоном із Путіним, але так само безглуздо, як і до повномасштабного вторгнення. Кремлівський карлик над Макроном відверто зловтішався і вкотре звинуватив Захід у тому, що той "багато років створював в Україні антиросійський плацдарм", "потурав порушенням прав російськомовних жителів, а тепер затягує бойові дії". Додамо до цієї компанії ситуативних союзників — їхні очільники не приховують, що затягування російської війни їм вигідне. Бо так американці не можуть займатися Китаєм уповні. Читайте також: РФ атакувала Україну дронами та ракетами: у Києві загинула людина, 26 постраждалих, серед них – 10-річна дівчинкаЩо ж далі та як жити в цьому квесті на виживання — коли між обстрілами та пасмами чорного диму намагаєшся просто вижити.Росія обіцяє ще масованіший комбінований ракетно-дроновий удар. Щоб до обсмалених виробництв та спальників додались нові пожежі та руйнування. Пауза від американців, які жадібно рахують свої ракети, аби не дати їх Україні безплатно — що може бути кращим моральним стимулом для терору проти цивільного населення? А ні, є ще один, про який пише видання Politico: спецпредставник президента США Стів Віткофф хоче домогтися скасування санкцій… проти російської енергетики. Що ж, сучасні американські добродії точно знають, як правильно допомогти кілеру добити жертву. Але списувати все це на старечий маразм Трампа та інфантильність Європи теж не варто. Бо у цей час у нас рятують від тюрми друзів президента — і міністр єдності Олексій Чернишов тут еталонний приклад. Харкнути в лице правоохоронних органів, суспільству, вийти під заставу за допомогою сумнівних друзів з такими ж неприродними доходами... Або ще яскравіша спроба — врятувати своїх недоброчесних постачальників оборонки. Бреши, кради, постачай відверте сміття на фронт на піку російського наступу — і будеш врятований, якщо наближений до стола. Читайте також: У Москві мають знати: кожна атака — це нова ціль у центрі МосквиТож логічно, що на фронті ситуація часом геть не краща, аніж в обстріляних містах. Військовим бракує зброї, бракує людей, бракує хоч якихось перспектив — що з цією службою взагалі? Росіяни вивчають ці настрої дуже ретельно і тому прицільно бʼють по полігонах та ТЦК. Аби навіть ті, хто був не проти мобілізуватися й піти на службу, — боявся цього набагато більше за умови капітуляції. Дипломатичні успіхи? Власне, ми їх бачимо у всій красі на американському треку. Уже абсолютно не йдеться ані про гарантії безпеки, ані про перспективу НАТО. Тут би домогтися продажу нам ракет і боєприпасів американського виробництва за всі гроші світу. Замість презентації та круглих столів з нескінченними стендами та стратегіями, варто нарешті подумати про те, а як збивати російські дрони. Поки Київ не лежить у руїнах і є ще ким збивати цю смертоносну зброю. Намальовані презентації та пафосні посиденьки не допомагають перед холодним душем реальності — Росія кілька років будує заводи зі збирання шахедів. Китай в обхід санкцій постачає їхні складники. Деякі наші люті союзники теж не проти поторгувати з Росією — буквально днями стало відомо, як кілька чеських фірм відправили туди дефіцитні верстати. А отже, наш голос у світі слабкий. І ми не донесли важливої думки. Сьогодні Росія влаштовує "бліц" Києву — завтра те ж саме чекатиме будь-яку столицю Європи, до якої дотягнуться російські руки. Час, коли нам аплодували в стінах парламентів та самітів, остаточно скінчився. Настав час, коли нас питають: а яку зброю ви самі зробили своїми руками для перемоги? Спеціально для ЕспресоПро авторку: Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналісткаРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.