Льотчик армійської авіації Сухопутних військ ЗСУ Олексій Чиж поділився подробицями свого перебування в російському полоні. В інтерв'ю «24 каналу» він описав умови утримання, психологічний тиск та спроби вербування з боку ворога, інформує «Главком».

8 березня 2022 року росіяни збили вертоліт у якому був Олексій Чиж. Його та побратима Івана Пепеляшка було взято в полон. Їх доставили до Росії, де військові провели понад місяць у СІЗО міста Курська.

«Після того як нас збили, минула приблизно година, я прийшов до тями й почав кликати свій екіпаж, але, на жаль, ніхто не відгукувався. Я знайшов телефон та передав координати. Як виявилось, передав їх тричі, але не пам'ятаю цього, тому що перебував у шоковому стані. Я не розумів, це була реальність чи сон. Я приходив до тями, потім знову втрачав свідомість, і так було декілька разів. Потім почув гул техніки і побачив, що це військові в червоних пов'язках – окупанти. Намагався закопати телефон, не знаю, чи встиг. Це досі для мене загадка», – зазначив пілот.

Чиж розповів, що росіяни давали на харчування полоненим від 30 секунд до 2 хв: «Зрозуміло, якщо, наприклад, це обід, то за 30 секунд перше, друге, яке ще й гаряче, неможливо з'їсти. До того ж окупанти стежили, щоб жодна крихта їжі не впала на «святу руську землю». Тому наші полонені їли настільки, наскільки це можливо».

«Допити були завжди, але в СІЗО є такий момент, як «прийомка». З автозака вивантажують наших полонених – 20 – 30 людей. Їх зустрічають чи відряджені спецпризначенці ОМОН, чи співробітники ФСВП і починається побиття. З нами було так само, але нас було двоє, а їх – від 20 до 40 осіб. Не дивлячись на те, що ми були на милицях, їх сказали відкинути, запитали, де болить, і почали бити по тих місцях. Тоді ми зрозуміли, що у нас ніде не болить, взагалі все добре і жодних скарг не маємо. Хоча ноги у нас були зламані. Там же Івану зламали штифт, який поставили у російській лікарні», – розповів військовий про перебування у полоні.

За словами пілота, там також відбувались фізичні побиття і психологічний тиск. «Психологічний тиск полягав в тому, що після побиттів приходила людина в цивільному зі значком Z, яка намагалася вдавати з себе «друга». Мовляв, ми тут, щоб допомогти вам, ми хочемо вам пояснити історію і запитати вашу думку щодо історії України. Коли я починав розповідати ту історію, яку знаю і яка є справжньою, моя розповідь переривалася криками. Забігав співробітник ФСВП в масці та питав, чи потрібно мені якесь фізичне стимулювання, щоб розмова була чіткішою. Цей «друг» казав, що ні, не потрібно, мовляв, ми – друзі, ми всі порядні та чесні й хочемо просто поспілкуватися».

«Також ще відбувався психологічний тиск у формі натяків на те, що вони знають, де перебуває дружина. Я розумів, що рано чи пізно, якщо буде потрібно, вони можуть це використати. Проте, на щастя, до цього не дійшло – нас обміняли», – додав Олексій Чиж.

Після обміну полоненими у квітні 2022 року Олексій пройшов реабілітацію та повернувся до служби в армійській авіації. Він продовжив виконувати бойові завдання разом з Іваном Пепеляшком.

Раніше повернений з полону український захисник розповів, що в неволі його підтримувала надія: «Мене підтримувала надія, що мене чекають вдома – на рідній землі. Я дуже довго чекав цього повернення», – розповів він.

До слова, військовий 79 окремої десантно-штурмової бригади Андрій Переверзєв, який повернувся з полону з випаленим на тілі написом «Слава Росії», хоче продовжити службу, якщо дозволятиме стан здоров’я.