Еспресо поспілкувався з юристкою-аналітикинею громадської організації "Донбас SOS" Тайєю Аврам і в розмові вона висловила свої побоювання, що Україна може втратити українську молодь з тимчасово-окупованих територій. фото: надали в ГО "Донбас SOS" Тайя Аврам"Ми направили наше звернення на Міністерство освіти, в освітній комітет Верховної Ради та представництво президента в Автономній республіці Крим. Поки що відповіді не отримали, але, треба діяти. Адже в Росії також розпочалася вступна кампанія".Дискримінація до вступників з ТОТ відбувається тому, припускають правозахисники, що виші мають два альтернативні накази і не знають, який застосовувати.Скасування спрощеної процедури: молоді з окупованих територій вступити все складнішеЗагалом, проблем у вступників із тимчасово окупованих територій дуже багато, пояснює юристка. Раніше для них діяла система спрощеного вступу. За тою процедурою можна було подавати документи дистанційно, укладати договір про навчання не відразу, а впродовж кількох місяців, використовувати оцінки з українського шкільного атестата для зарахування, вступати без складання національного мультипредметного тесту (НМТ) з об'єктивних причин. Зараз, за словами юристки, на практиці все відбувається по-іншому."Ця система існувала з 2016 року і працювала до повномасштабного вторгнення. Проте останні роки Міністерство освіти та науки України поступово звужує її застосування. І цьогоріч ситуація стала критичною. Окремим наказом МОН визначило, що спрощена процедура діє лише в частині отримання українського шкільного атестата. Інші її ключові елементи фактично скасовано. Це стало великою проблемою, зокрема щодо термінів укладення договорів про навчання", – каже громадська активістка.Як вона пояснила, згідно з загальним порядком, особа, яка не перебуває в окупації, повинна укласти договір протягом 14 днів, а якщо вступник перебуває в окупації, то він має 3 місяці, якщо вступив на контракт, і 6 місяців – якщо на бюджетне навчання."Незрозуміло, чому саме бюджетникам надається довший термін. Складається враження, ніби їхнє становище в окупації складніше, хоча це однакові ризики й труднощі. Загалом, ми виступаємо за збільшення термінів для всіх, а не за створення нової дискримінації між бюджетом і контрактом", – дивується вона.Окремою проблемою юристи визначають процедуру ідентифікації особи для отримання паспорта. "У багатьох випадках, згідно з нашою практикою та практикою партнерських організацій, цей процес займає понад пів року. І навіть ті, хто виїжджає з окупації в січні, можуть не встигнути отримати документи до початку вступної кампанії. А дехто взагалі має змогу виїхати лише напередодні осені, коли починається навчання. В таких умовах звуження спрощеної процедури виглядає не лише як юридична проблема, а як системне ускладнення доступу до освіти для молоді з окупованих територій", – припускає Аврам.Проблема виїзду з-під окупаціїНаступна перепона, каже Тайя Аврам, для абітурієнтів із тимчасово окупованих територій є неможливість прямого виїзду на підконтрольну Україні територію. Через відсутність лінії розмежування людям доводиться виїжджати через треті країни: Білорусь, Грузію, Молдову, Румунію.Особливо критичною стала ситуація на білоруському кордоні. Білоруські прикордонники відмовляють у перетині кордону, якщо в українця немає паспорта або посвідчення на повернення в Україну, так званого "білого паспорта". На практиці отримати це посвідчення дуже складно."Причина в тому, що бази даних України часто не містять повної інформації про осіб з окупації. Ще з 2014–2015 років значна частина особових справ зберігалася на папері. Ці архіви були знищені. Через це встановити особу неможливо і відповідно – отримати посвідчення на повернення теж неможливо. Люди змушені повертатися назад в окупацію. Такі випадки непоодинокі. Гаряча лінія щотижня фіксує нові звернення з проханням про допомогу виїхати. Особливо багато скарг надходить з консульств у Грузії та Білорусі", – каже громадська активістка.Отримання посвідчення на повернення в Україну має відбуватися впродовж п’яти днів, але в реальності це займає тижні або навіть місяці. Консульства не проводять ідентифікацію швидко, або взагалі не проводять. Окремого порядку для людей з ТОТ не передбачено, вони зобов’язані сплачувати консульський збір, як у випадку звичайної втрати паспорта.Що потрібно складати абітурієнтам з окупованих територійКрім вищеперелічених бюрократичних нюансів, абітурієнтам з окупації потрібно проходити стандартну процедуру вступу. Діють освітні центри "Крим-Україна" та "Донбас-Україна", що працюють при університетах, коледжах і інститутах.Юристка розповідає, що місце проживання вступника не має значення – це може бути Крим, Донеччина, Херсонщина чи Запоріжжя. Для вступу треба скласти два іспити (в уповноваженій школі, куди скеровує освітній центр) – українська мова та історія України. Результати цих іспитів можуть бути перезараховано, як вступні бали в університеті.До слова,  у 2024 році кількість предметів збільшили до чотирьох, що стало додатковим навантаженням на вступників з окупації."Цього року поширився міф, що бали зі шкільного атестата можна перезараховувати лише тим, хто не має українських документів, а ті, хто навчалися дистанційно в українських школах (на підконтрольній території), втратили це право. Це неправда: законодавство не містить такого обмеження. Деякі університети, однак, керуються цим хибним уявленням. Вони вважають, що якщо дитина мала змогу навчатися онлайн, то вона зобов’язана складати національний мультипредметний тест (НМТ), а не проходити вступні іспити в університеті. Вважаємо, що це –  дискримінація. Вступник має право сам обирати чи складати НМТ, чи проходити вступні випробування в університеті", – упевнена правозахисниця.Підпільна освіта: діти під окупацією таємно виборюють "право бути українцем"На тимчасово окупованих територіях діти змушені відвідувати російські школи. Відмова означає не просто адміністративне порушення. Батьків можуть притягнути до відповідальності, включаючи позбавлення батьківських прав, арешти, а в деяких випадках навіть катування у "підвалах". Тому більшість дітей відвідують російські навчальні заклади, навіть якщо цього не хочуть."Ті, хто має доступ до інтернету, таємно навчаються за українською програмою. Це буквально підпільне навчання. Діти підключаються до онлайн-уроків потай, щоби ніхто з оточення не дізнався. Адже деякі предмети, як-от історія України, вважаються "русофобськими". Географія України сприймається як "замах на територіальну цілісність РФ", а курс "Захист України" трактують як підготовку до війни проти Росії.Ці учні ризикують щодня, але університети часто цього не враховують. Вважається, що раз діти мали змогу навчатися онлайн, то можуть складати національний мультипредметний тест. Але така логіка ігнорує небезпеки, в яких ці діти живуть. Нерівний доступ і нерівні шанси", – розповіла Аврам.Найбільше звернень про вступ на підконтрольну територію України, за спостереженнями правозахисників, надходить від абітурієнтів зі "староокупованих" територій – тих, що були захоплені до 2022 року. Пояснюють, що саме там люди більше знають про систему спрощеного вступу. На територіях, окупованих із 2022 року, про таку можливість часто навіть не чули."Так само, як і навчання, вступ до українських вишів відбувається таємно. Діти бояться бути поміченими. Вони також переживають, що застрягнуть у країнах, лояльних до РФ, як-от Вірменія чи Білорусь, де доведеться тривалий час перебувати в підвішеному стані без гарантій повернення чи подальшого руху. Ми не можемо давати обіцянок, що все вдасться. Натомість, ми намагаємося максимально підготувати цих дітей, щоб вони знали, що на них чекає, і були готові до викликів. Їхній шлях це подвійна боротьба: за право бути українцем і за право на майбутнє", – переконана правозахисниця.Страх, тиск і дискримінація: з чим стикаються вступники з окупованих територійЯкщо людині "пощастило" і ні дитину, ні батьків не забрали до підвалів, то все одно їх можуть змусити записати публічне "вибачення" за проукраїнські погляди."На окупованих територіях достатньо просто мати при собі щось жовто-блакитне і вже можна стати об’єктом переслідування. Українська символіка, мова, навіть натяк на проукраїнську позицію заборонені. Це не просто обмеження, це тотальна заборона, що "витає у повітрі". Українську мову та літературу виключили з навчального процесу. З бібліотек вилучили навіть художні книжки українських авторів. Наприклад, твір Світлани Талан "Матусин оберіг" заборонили та вилучили з доступу", – розповідає Тайя Аврам.Вона каже, що з кожним роком ситуація для людей в окупації стає дедалі важчою. Вони потребують більшої підтримки: психологічної, освітньої, соціальної. А також потребують визнання того, що їхній шлях до української освіти вимагає неабиякої сміливості, каже громадська активісткаПроблеми зі вступом у внутрішньо переміщених осіб"Лінія фронту постійно змінюється і багато людей змушені неодноразово переміщуватися всередині країни. Попри це, деякі університети під час вступної кампанії ігнорують обставини останнього переміщення вступника", – пояснює Тайя Аврам.Як приклад вона наводить, що в одному з таких випадків навчальний заклад звернув увагу лише на перше переміщення, яке відбулося кілька років тому, і на цій підставі відмовив у праві складати вступні іспити замість національного мультипредметного тесту (НМТ). Це суперечить законодавству, яке не обмежує кількість переміщень і не вимагає, щоб воно було перше чи єдине."Фактично, університет мав би врахувати останнє переміщення дитини, а не перше. Багато людей, які переміщувалися ще до повномасштабного вторгнення, встигли отримати ID-картки та довідки ВПО ще у 2022 році. Часто це було вимушене короткострокове переміщення. Люди виїжджали, отримували документи, а потім поверталися в окуповані території, бо не мали змоги залишитися через складну фінансову ситуацію. Сьогодні такі вступники звертаються на гарячу лінію по допомогу. Однак, деякі університети відмовляються розглядати індивідуальні обставини. Вони просто бачать дату довідки ВПО (2022 рік) і вважають, що людина перемістилась давно, незважаючи навіть на те, що шкільний атестат у вступника виданий в окупації. Таке ставлення позбавляє молодь законного права на адаптовану процедуру вступу", – пояснює юристка Аврам.Схожі ситуації вже траплялися раніше. Тоді рекомендували скасувати довідку ВПО, аби мати змогу повноцінно скористатися правами вступника. Але це не має бути єдиним виходом, впевнені юристи. Вони кажуть, що потрібна презумпція довіри до таких осіб, особливо в умовах війни, чого зараз немає.Історія вступу абітурієнтки з ТОТУ ГО "Донбас SOS" розповіли про студентку Олену з Донеччини, яка перебувала в окупації з 2022 року. Вона була переконана, що залишатися небезпечно, однак родина не могла виїхати, бо вдома потребувала догляду літня бабуся."Навчання дівчина поєднувала у двох школах: відвідувала місцеву, щоб уникнути проблем для батьків, та одночасно дистанційно навчалася в українській. Було складно, адже уроки часто збігалися за часом, потрібно було все встигати. Про навчання в українській школі вона не розповідала нікому, адже це могло спричинити серйозні наслідки для неї та її родини", – розповіли у громадській організації.У 2024 році Олена завершила українську дистанційну школу. Не знаючи про пільгову процедуру вступу для дітей з окупованих територій, вона переживала, що без НМТ не зможе вступити до українського вишу. Інформацію про спрощений порядок отримала завдяки "Донбас SOS".У червні 2024 року дівчина разом із мамою вирушила до безпечнішого регіону України, подолавши складний маршрут через пів Європи. Під час вибору університету важливо було знайти навчальний заклад якнайдалі від обстрілів, тому зупинилися на одному з вишів на заході України."Через малу кількість вступників із ТОТ, приймальна комісія університету не була знайома з особливостями вступу для таких абітурієнтів. Увесь процес відбувався за постійної підтримки з нашого боку: консультації надавались як Олені, так і представникам приймальної комісії. Зараз дівчина складає свою першу сесію. Її батьки повернулися до рідного міста, однак з міркувань безпеки не розповідають нікому, де навчається їхня донька", – наголосили у ГО "Донбас SOS".