Серед них варто виділити дві ключові: саміт НАТО та 12-денну війну між Ізраїлем і Іраном, у якій фактично взяли участь США.Саміт НАТО був важливим не лише тому, що країни-члени вперше погодилися фінансувати оборону України як елемент власних зобовʼязань. Головне — Альянс почав говорити мовою, яку Путін сприймає як загрозу.Про це вже багато разів говорили: Путіна не цікавлять економічні аргументи. 17 пакетів санкцій боляче вдарили по російській економіці, але не змусили Кремль зупинити агресію. Єдиний сигнал, який він сприймає серйозно, — це зброя і військова сила.Читайте також: Путіну нічого запропонувати Трампу. Окрім як "продати" війну в УкраїніНавіть самих лише намірів країн НАТО радикально збільшити фінансування оборони виявилось достатньо, щоб Путін несподівано став "голубом миру" та заговорив про скорочення військових витрат і негативний вплив війни на економіку. Подібних заяв від нього ніколи не було, і лише активізація програми мілітаризації Європи та її масштабне фінансування змусили Путіна публічно визнавати про свою нездатність виграти в новій гонці озброєнь. А оскільки війна в Україні вже прямо сприймається європейцями як війна безпосередньо в Європі, а отже підтримка України надовго стає частиною загальноєвропейської політики безпеки, Кремль може вже зараз прикинути, скільки у нього є часу, щоб спробувати досягти хоча б чогось у цій війні.Другою важливою для нас подією червня стала участь США у війні між Ізраїлем та Іраном. Мало хто вірив, що Америка під керівництвом Дональда Трампа втрутиться й почне бомбардувати Іран. Але це сталося. І сам факт, що Трамп наважився на подібну ескалацію, став несподіванкою — в тому числі для Кремля.Читайте також: Варто нагадати: Іран є одним із ключових союзників Кремля у війні проти УкраїниОчевидно, що після цього перший крок до радикального рішення вже зроблений. Наступні подібні рішення можуть даватися адміністрації США значно легше. Це не означає, що ті самі бомбардувальники полетять у бік Підмосков’я. Але, наприклад, законопроєкт Ліндсі Грема про 500-відсоткові мита чи нові постачання американської зброї, оплачені союзниками, — тепер ці рішення можуть ухвалюватися швидше й рішучіше.ДжерелоПро автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат УкраїниРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.