Президент Володимир Зеленський підписав указ про вихід України з Оттавської конвенції, яка забороняє використання протипіхотних мін. Це стратегічне рішення пояснюють необхідністю оборонятися всіма доступними засобами, адже росія сама не дотримується жодних норм міжнародного права. Більше дивіться в сюжеті журналістки "5 каналу" Марти Шикули.

"Це фірмовий почерк вбивць": чому Україна знімає обмеження на мінування

"росія ніколи не була учасницею цієї конвенції та надзвичайно цинічно використовує протипіхотні міни. Не тільки зараз. У війні проти України. Це фірмовий почерк вбивць – знищувати життя всім, чим є", – заявив Зеленський.

З початку повномасштабної війни Кремль буквально встелив українську землю мінами, щоб зупинити наступ українських військ. За даними, нині понад 20% території України заміновано.

Україна ж приєдналася до Оттавської конвенції у 2005 році та взяла на себе зобов'язання не зберігати, не виробляти і не використовувати протипіхотні міни. В рамках виконання угоди було знищено близько 2,5 мільйона мін.

"Ми знищували запаси, думаючи, що робимо добру справу"

"Ми знищили добровільно фактично 2,5 млн протипіхотних мін свого часу. Це фінансувало і НАТО, і США. Ми думали, що робимо благу справу, але зараз ситуація змінилася", – сказав заступник директора Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння Михайло Самусь.

"Більшість мін, які були в Україні, були випуску 70-80-х років. Їх і так не було сенсу зберігати. Світ ішов до миру, і ця зброя вважалася неприйнятною", – пояснив історик Роман Безсмертний.

"Понаднормове мінування росіянами Запоріжжя стало однією з причин провалу українського контрнаступу в 2023 році. Використання протипіхотних мін – це елемент нашого захисту", – військовий аналітик Денис Попович.

Зброя для стримування: як змінилася тактика

Аналітики зазначають, що на четвертому році великої війни Київ знімає із себе всі обмеження. Це – крок до виживання.

"Одне з основних завдань – сповільнити просування піхоти ворога. Це досягається через масове мінування kill-zone перед нашими позиціями. Якщо це буде поєднано з колючим дротом, ровами та іншими перешкодами – ефект буде значно більшим", – запевнив Михайло Самусь.

Крім тактичної складової, це також потужний геополітичний сигнал. До рішення України долучаються й інші країни Балто-Чорноморського регіону.

"Це тренд країн Балтії, Польщі, які готуються до можливого вторгнення з боку росії чи з території Білорусі. Це демонстрація військової тривоги регіону", – зазначив політолог Євген Магда.

"росія не перебирає засобами. Їм плювати на всі гуманітарні норми. Тому цей крок абсолютно виправданий, навіть якщо результат буде не миттєвим", – сказав Безсмертний.

Як вийти з конвенції: процедура та наслідки

Процес виходу з Оттавської конвенції займе до пів року. Спершу Верховна Рада має ратифікувати рішення, далі – офіційне повідомлення до ООН.

"Після інформування ООН має пройти термін – до шести місяців. Приблизно до кінця року ми відчуємо, що ці обмеження вже не діють", – пояснив Попович.

Водночас фахівці наголошують: мінування має бути контрольованим і задокументованим. Важливо уникнути втрат серед цивільних як під час війни, так і після її завершення.

"Потрібні точні карти мінних полів. Особливість протипіхотних мін – їх не завжди можна розмінувати без підриву. Якщо командири не ведуть облік – це питання до них. Але кожен підрозділ має документувати свої дії", – зауважив експерт Микола Мусієнко.

Що далі: Україна повинна виготовляти власні міни і домовлятися з партнерами

Рішення про вихід з Оттавської конвенції не означає, що війна стане легшою. Але воно дає шанс зберегти життя українських військових.

Аналітики закликають Київ до наступного кроку: налагодити власне виробництво протипіхотних мін, а також активізувати співпрацю з міжнародними партнерами для постачання необхідного озброєння.

Марта Шикула, "5 канал"

Також дивіться відео:

• Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій
• Підтримайте "5 канал" на "Патреоні"

Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською