Ідея зеленого відновлення озвучується на найвищому політичному рівні ледь не спочатку війни. Зокрема перехід до зеленої економіки визначений як стратегічний пріоритет України у пункті 8 Української Формули миру. Пізніше цей пріоритет було деталізовано в Екологічному договорі для України – рекомендаціях для Уряду, розроблених міжнародною робочою групою високого рівня, створеною за ініціативи Офісу Президента України.

Наступним кроком на шляху до зеленого відновлення має стати ухвалення Закону про засади зеленого відновлення України, проєкт якого презентовано Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України 30 червня 2025 року (зараз триває його громадське обговорення). Які ключові положення цього законопроєкту та що має бути зроблено для їх практичної реалізації – розглянемо далі.

Чому зараз?

У багатьох читачів може виникнути питання – чи потрібно приділяти увагу зеленому відновленню зараз, коли війна ще не закінчилася. І відповідь на це питання – так, потрібно. 

По-перше, відновлення вже відбувається. Ми щодня усуваємо наслідки війни, щось відбудовуємо, ремонтуємо, відновлюємо, не очікуючи завершення бойових дій. І що раніше така діяльність буде узгоджена з принципами зеленого відновлення, то краще.

По-друге, стратегія зеленого відновлення і його законодавча база мають у нас бути ще до того, як почнеться масштабна відбудова. У держави має бути чітке бачення того, що і як ми відновлюємо, і якими є правила гри для інвесторів. 

По-третє, цей Закон є лише першим кроком в розбудові законодавства та стратегії зеленого відновлення. Від моменту ухвалення Закону (не раніше осені цього року) до створення передбачених цим законом стратегій, механізмів, заходів мине ще чимало часу. Тож наразі ми радше спізнюємось, ніж поспішаємо.

Що в Законі?

Хоча словосполучення "зелене відновлення" є інтуїтивно зрозумілим, на практиці все не так просто. Картинка з вітряками та сонячними панелями оманлива і не дає уявлення про всі компоненти зеленої економіки. Насправді "зелений перехід" зачіпає практично всі сфери життя і є кроссекторальним. Тож для всіх сфер потрібне чітке розуміння того, що є зеленим, а що ні.

На практиці потрібна чітка система критеріїв, яка визначає чи є той чи інший проєкт зеленим. Ми не перші, хто потребує таких критеріїв. Європейський союз, який є світовим лідером в питаннях зеленої трансформації, вже розробив інструмент такого "зеленого сортування" – це зелена таксономія ЄС. 

Проєкти та заходи, які відповідають зеленій таксономії ЄС, можуть отримати зелене фінансування від міжнародних фінансових установ і приватних інвесторів, які бажають інвестувати у сталі (зелені) проєкти. Доступ до зелених фінансів є важливим стимулом для зеленого переходу окремих суб’єктів господарювання. 

Так це працює в ЄС, і цю модель пропонує проєкт Закону про засади зеленого відновлення України. Тож Україна не вигадує велосипед, а адаптує правила, які вже знайомі європейським і світовим інвесторам та фінустановам. Крім того, Україна гармонізує своє законодавство з законодавством Євросоюзу, що є умовою нашої євроінтеграції.

Інформаційна екосистема зеленого відновлення

Зелене відновлення потребує більших інвестицій і більших зусиль, ніж відновлення "як було". Воно має суттєві переваги в довгостроковій перспективі, проте потребує додаткових ресурсів в короткостроковій. Для того, щоб суб’єкти господарювання створювали зелені проєкти, потрібна довгострокова і передбачувана державна політика. 

При цьому постає необхідність інформування про цю довгострокову політику і про те, як взагалі працює зелене відновлення. Адже, наприклад, розібратися з зеленою таксономією пересічному ініціатору проєкту буде зовсім непросто. Вона має кілька шарів і зачіпає не тільки екологічні вимоги. Це величезний пласт інформації, який держава має роз’яснити максимально доступно.

Така інформація має бути структурована на одному ресурсі. Ініціатор проєкту не повинен шукати деінде шматки необхідних йому знань, які розпорошені по різних джерелах. Вся необхідна інформація про зелене відновлення має бути агрегована на одній державній платформі. 

Це не відкидає можливість взаємодії цифрової платформи зеленого відновлення з іншими державними ресурсами та джерелами, які вже дотичні до теми. Наприклад, платформа DREAM планує відображати результати оцінки сталості (зелений чи ні?) для публічних інвестиційних проєктів (далі – ПІП). Тож дані про зелені ПІП можна автоматично відображати на новій платформі шляхом інтеграції з DREAM. 

Доповнивши ці дані інформацією про зелені проєкти інших суб’єктів господарювання, можна буде побачити картину зеленого відновлення в цілому. Де і скільки проєктів реалізуються? В яких сферах? З яким бюджетом? На всі ці питання дасть відповідь нова цифрова платформа.

Така база даних про зелене відновлення допоможе державним органам при ухваленні управлінських рішень, а громадськості – в питаннях незалежного громадського контролю зелених проєктів. Отримана при цьому прозорість процесів – це запорука довіри до України міжнародних інвесторів.

І тут ми торкаємося ще однієї функції цифрової платформи зеленого відновлення – сприяння пошуку фінансування окремим проєктом, який реалізується бізнесом чи громадою. Налагодження зав’язків між власником проєкту та фінансовими установами – наріжний камінь зеленої трансформації України. Цифрова платформа має допомогти і в цьому питанні.

Ще раз підкреслимо: з переліченими функціями може впоратися лише спеціалізований ресурс, повністю зосереджений на питаннях зеленого відновлення, який буде в топі видачі пошукових систем за запитами про зелене відновлення. Неспеціалізований ресурс або ресурс, присвячений іншій тематиці (в якому питання зеленого відновлення будуть розглядатися лише як певний розділ в загальній структурі), не впораються з цією задачею. 

Очікуємо на ухвалення Закону

Відповідну концепцію цифрової платформи зеленої трансформації та відновлення було оприлюднено 30 червня 2025 року під час національної презентації проєкту Закону. Її розробила громадська організація SaveDnipro у співпраці з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України та за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".

Сподіваємося, що закладені у концепції принципи та підходи будуть реалізовані, і Україна отримає своє головне джерело інформації про зелене відновлення. Найближчий крок – ухвалення Закону про засади зеленого відновлення України, який включатиме пункт про створення такого інформаційно-аналітичного цифрового рішення.

Ірина Черниш