Але це було давно. Хоча й про недавні події мало вже хто памʼятає. Зараз вже більшість забула, що нинішній виток загострення стосунків Москва — Баку розпочався в той момент, коли над Чечнею, росіяни збили азербайджанський літак і не дали йому приземлитися в Росії. І навіть не в цьому була проблема. А в тому, що Путін вирішив не перепрошувати. Він звик, що перед ним танцюють. А те, що світ змінився він не помітив. Точніше, може й помітив, але просити вибачення — це означає визнати рівність "кавказьких татар" (так імперія називала азербайджанців) рівними собі. А це неможливо. Неможливо, бо тоді треба визнавати рівність українців, білорусів, казахів, а потім і башкирів, тувинців та чукчів. Читайте також: У Баку затримали агентів ФСБ, які працювали в російському агентстві Sputnik. РФ у відповідь викликала посла АзербайджануАле в Путіна цугцванг. Визнати когось рівним росіянину він не може. Точно так він не може і покарати економічно Баку, бо  він аж надто залежний від Анкари. Але це не найголовніше. Наша війна  — це не тільки й не стільки війна за території, скільки за визнання нас іншими. І те, що зараз робить Баку, те, як Пашинян садить вірменського Іванішвілі — це частинки куди складнішого процесу. Процесу примушування Путіна (колективного Путіна) до визнання того, що українці, казахи, вірмени, азербайджанці, якути інгуші та росіяни — різні народи.   Ми дуже недооцінюємо саме цей аспект нашої війни. Бо це, перш за все, війна за ідентичність.ДжерелоПро автора: Вадим Денисенко, політолог.Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.