Таку думку в етері Еспресо висловила журналістка Тетяна Трощинська, експертка з комунікацій і висвітлення чутливих тем, лауреатка Премії Гонгадзе."Щодо усвідомлення людей використовувати українську мову, то це двосторонній рух. Не забуваймо, що роль держави та політичної влади  має значення. Але я не є прихильницею того, що держава нам зробить чи нас примусить. Адже питання не лише в тому, що робить держава, а й в тому, наскільки ми розуміємо, що українська мова - не лише словниковий набір слів, які ми вивчили для сфери послуг. За українською мовою стоїть розуміння і знання української культури, літератури, історії. За українською мовою стоїть сповідування українського наративу. За українською мовою стоїть розуміння, чому, наприклад, відбувається ця війна і чому ця боротьба. Тобто це глибша історія", – зауважила Тетяна Трощинська.На її думку, етап прочитання у словниках слів, географічних назв чи наголосів для частини українців вже минув. Українська мова - це не просто прочитати в словнику правильне слово. Тепер наступний етап - наскільки ця мова є мовою, яка тобі "під шкірою?"."Напевно, цей шлях є довший. Тут і школа, і сім'я, адже батьки мають значення для дитини. Знову ж - усі приносять аргумент про "мамину мову". Тому має значення і сім'я, і школа. У нас досі є історія про те, що вчителі на перерві відвертаються і говорять російською між собою. Ми з вами доходимо до висновку, - якщо ми маємо цю проблему, то українська мова ще потребує зусиль. Тобто ми маємо визнавати, що українська мова, її захист, її підтримка і навіть звичайне побутове говоріння нею - потребує ще від нас зусиль. Напевно, це стирання було таке сильне, що ми ще не пройшли достатній шлях", - резюмувала журналістка.Раніше український письменник та перекладач Юрій Андрухович в етері Еспресо зазначив, що українська мова – це стратегічна цінність та понятійний бар’єр з ворогом.