Росія тероризує Україну всіма наявними в неї видами зброї. Керовані плануючі авіабомби, або КАБи – один із найсмертоносніших, найжахливіших за своєю дією видів цієї зброї. Україна шукає як способи ефективної протидії зловісним бомбам, так і працює над створенням власних високоточних засобів ураження противника. Він заслуговує на відплату – і ми бачимо - вже починає її отримувати завдяки інноваційним рішенням українських зброярів.Наразі низка українських приватних компаній працює над створенням нових зразків керованих плануючих авіаційних бомб. Насамперед йдеться про дообладнання серійних фугасних авіабомб аеродинамічними поверхнями й системою наведення для підвищення влучності. Такі зразки існують у країнах НАТО. Найкращий приклад  - американські комплекти JDAM, що перетворюють вільнопадаючі бомби на плануючі високоточні. Росія скопіювала це рішення і максимально масштабувала його у ході війни проти України. Ми ж йдемо своїм шляхом – створюємо власні розробки та використовуємо західні КАби, так би, мовити ставимо їх на крило вже в польоті над нашою землею. КАБи ворожої переваги: що сьогодні застосовує РосіяАктивне застосування КАБів  стало суттєвим елементом ворожої переваги на тактичному рівні. Були періоди, коли авіація РФ за один тиждень  використовувала понад 900 КАБів по лінії фронту та для ударів по цивільним цілям. Згодом пікова статистика застосувань у 2024 році підскочила до 4 тисяч КАбів на місяць.  За 2025 рік Росія планує виготовити вже понад 70 тисяч таких КАБів, оснастивши фугасні радянські бомби (зокрема, ФАБ-250, ФАБ-500, ФАБ-1500) модулями планування та корекції.Hammer та інші: що нам надає ЗахідУкраїнські Повітряні сили використовують КАБи, які були вироблені на Заході. Зокрема, це американські GBU-39 та GBU-62, оснащені комплектами JDAM. Також Україна отримує французькі авіабомби Armement Air-Sol Modulaire(AASM), також відомих як Hammer. Але поставки такого озброєння зі США та Франції до наших Повітряних сил зараз набато менші за обсягами, аніж реальні щоденні потреби наших військових. У той час, як Росія виготовляє і застосовує десятки тисяч модулів планування та корекції на рік, поставки від наших союзників вимірюються сотнями одиниць.Так, Франція минулого року мала поставити Україні 830 одиниць бомб Hammer. У 2025 році очікуються поставки 1200 одиниць.США, у свою чергу, надалі взагалі не збираються оголошувати  нові пакети військової допомоги Україні. Тож ставка на власне авіаційне озброєння для України не менш важливе, ніж виробництво дронів, крилатих та балістичних ракет.Бомби JDAM як прототип: пошук власних рішеньЩе у червні  2024 року, тобто рік тому, начальник авіації командування Повітряних сил ЗСУ Сергій Голубцов в інтерв'ю проєкту Радіо Свобода "Донбас Реалії"  стверджував, що "у нас  йдуть роботи по переобладнанню і створенню своїх коригованих авіабомб, на базі звичайних вільнопадаючих. Там є конструктивні деякі нюанси, треба підібрати крило, GPS-модуль, а також модуль управління. Через декілька тижнів ми маємо розпочати перші випробування перших партій таких бомб, вже українських".Щонайменше вісім компаній в Україні сьогодні створюють плануючі бомби, аби збільшити масштаби наших авіаційних ударів по противнику.  Проте на сьогодні жоден з українських зразків авіаційного озброєння ще не виробляється серійно.Експерти Консорціуму оборонної інформації поспілкувались з Олегом Вострих, представником  однієї з наших приватних команд, яка розробляє  рішення в інтересах Повітряних сил на кшталт американского JDAM чи то російського модуля планування та корекції.У американському виконанні JDAM (Joint Direct Attack Munition) – це комплект наведення на основі технології GPS, який перетворює некеровані авіаційні бомби на всепогодні високоточні боєприпаси.  Комплект складається з блоку з супутниковою та інерціальною системою навігації, рульового оперення та цифрової системи управління.  Комплекти можуть бути з'єднані з авіаційними бомбами різної ваги. Вартість одного комплекту  в межах 30 – 40 тис. доларів.Якщо з літака скинути бомбу, обладнану системою JDAM, то її дальність планування в ідеальних умовах становить десь 80 км.  Комплект JDAM наводить бомбу по оптимальній траєкторії для максимальної ефективності ураження цілі. Точність влучення достатньо висока. Ймовірне кругове відхилення становить не більше 6 метрів. Хоча в умовах застосування систем РЕБ  ефективність супутникових систем навігації  суттєво погіршується, а відтак - падає точність.  Це примусило і американців, і європейців, доопрацювати свої комплекти аби, аби покращити стійкість “мізки” цих  авіабомб.Перед випробуваннями: що потрібно для запуску та масштабуванняУкраїнська розробка керованої плануючої бомби, за словами представника Конструкторного бюро Олега Вострих, має бути не гіршою від західних  рішень.Ми фактично єдине конструкторське бюро в Україні, яке працює з авіаційними бомбами масою у 500 кілограм. Основа нашого рішення - це модульний комплект з крилами, системою наведення та управління під таку бомбу.Модуль планування та управління під 500 кг бомбу - власної розробки. Розроблені крила легко одягаються на бомбу. Там немає ніяких проблем, щоб під'єднати. Лише декілька хвилин.  До виготовлення залучені вітчизняні підприємства. Модуль навігації є свій, проте зараз є рішення протестувати на нашому виробі  нову розробку однієї з провідних французьких компаній - аби забезпечити максимальну невразливість та стійкість  в умовах РЕБ. Але є ще деякі деталі, які ми все ж таки змушені ввозити  з-за кордону.Принцип застосування зрозумілий. Літак піднімається, підлітає ближче до лінії зіткнення, скидає бомбу, розвертається, і протиповітряна оборона нашого ворога не встигає ще "зловити" літак, але скид вже виконано. Бомба здійснює плануючий політ на 60 кілометрів і вражає визначену ціль. Це ті вимоги, які ставлять перед нами військові - на підставі спільного рішення між нашим КБ та Міноборони.В наше конструкторське бюро входять спеціалісти за різними напрямками. Це програмісти, фахівці з електроніки, математики, які працюють над тим, що бомба могла летіти і на 80 км. При висоті скиду у 10 км - дальність може бути і до 100 км. Але тут все визначатиме тактика застосування.Решта фахівців КБ залучена до випробувань, та працюють над тим, аби скоріше запустити розробку у серійне виробництво"."Ми сьогодні саме на етапі випробувань. Випробувальні скиди  здійснювались з Су-24 поки з горизонтального польоту. Вони дали позитивний результат. Зокрема, щодо дальності та системи скиду та планування  бомби як такої. Треба зробити ще до десятка випробувань, які пройдуть  експертизу в Міністерстві оборони, перед тим як що вони будуть цей виріб.Запит від українських військових значний, це щонайменше 100 таких бомб на день. Але поки що головна проблема, щоб швидко рухатися - це гроші. У конструкторського бюро є “Благодійний фонд передових технологій”, який  збирає кошти на завершення циклу випробувань. Ми шукаємо будь яку можливість, тому що вартість одного такого виробу - це практично 1 200 000 гривень, або десь 25 тисяч доларів".Фактично, сьогодні питання коштів – чи не основний стримуючий фактор для завершення робіт над цим проектом в його поточній версії перед початком серійного виробництва.Су-25, Міг-29 і GBU: західний арсенал під нашим криломЯк вже було сказано, сьогодні українські Повітряні сили активно використовують КАБи, які були вироблені на Заході. Зокрема, це американські GBU-39 та GBU-62, оснащені комплектами JDAM. Також Україна отримує французькі авіабомби  AASM / Hammer.Найменші з них - це малогабаритні керовані авіабомб GBU-39 GBU-39/B Small Diameter Bomb (SDB), які мають масу 130 кг.  Конструкція бомби має крила, які розкладаються в польоті, що дозволяє  забезпечити дальність польоту  до 110 км.  Електроніка авіабомби дозволяє програмувати її в польоті, пілот може ввести координати цілі та обрати тип підриву — повітряний чи контактний.Як вже також було зазначено, Франція з початку 2024 року постачає в  Україну свою версію модулів корегування до авіабомб  з назвою HAMMER. Базова версія складається з носового модуля з системою наведення та хвостового модуля, який має ракетний прискорювач.У базовому варіанті HAMMER випускається під 250-кілограмову бомбу. Заявлена максимальна дальність застосування  – до 70 кілометрів. Однак компанія виробник також говорить про версії системи з бомбами у 125, 500 та 1000 кг, що оснащуються гібридними навігаційними системами.Під застосування західних високоточні авіабомби GBU і HAMMER Повітряні сили України адаптували радянські бойові літаки. Їхня вага дозволяє використовувати їх на винищувачах МіГ-29 та Су-27. Авіабомби HAMMER також адаптували під українські штурмовики Су-25, також вони застосовуються з переданих Україні літаків Міраж.   Звісно, GBU-39 також застосовуються з літаків  F-16.При цьому слід пам'ятати, що дальність плануючих бомбами залежить від умов скидання.Наприклад, при скиданні з висоти в 15 км та на надзвуковій швидкості GBU-39 досягає рекордної дальності аж 137 км. Проте де-фатко наші літаки в умовах бойових дій  застосовують цю високоточну зброю з набагато меншої висоти, аби мінімізувати час перебування в зоні дії ПО противника. Як приклад, Повітряні сили зараз можуть використовувати GBU-39 з режиму кабрування, з такою тактикою максимальна дальність буде становити близько 40 км. Певні переваги в цьому сенсі мають комплекти HAMMER з реактивними двигунами. Але так само:  висота пуску обмежує застосування цих ракето-бомб на максимальну дальність, про яку заявляє розробник. Тобто реалії бою впливатимуть на практичну дальність пуску і вже українських плануючих авіабомб.Матеріал підготовлено у співпраці з Консорціумом оборонної інформації (CDI), проєктом, який об’єднав українські аналітичні та дослідницькі організації та спрямований на посилення інформаційної підтримки й аналітичного забезпечення у сфері національної безпеки, оборони й геополітики.