Поза сумнівом, що і після завершення військових дій російські функціонери будуть вкидати на різноманітних майданчиках цидули від путінських халамидників про те, як слід трактувати нашу Конституцію, що там записано, чи не записано, і коли відбувся "держпереворот". Це вже звично. Але реальним викликом для нас стане необхідність відбудови та реального посилення зсередини. День Конституції як основного закону будь-якої держави — це якраз той день, коли ми співвідносимо писане і реальне, правила та їх дотримання. Тобто, коли ми даємо оцінку, як держава справляється зі своїми зобовʼязаннями — як зовнішніми, так і внутрішніми, у захисті прав  власних громадян. І як громадяни — віддані у своїх обовʼязках державі. Читайте також: На що спроможна кожна людина у цій війні?Звісно, сама по собі Конституція без наявності системотворчих чинників рідко у яких країнах є джерелом порядку. Ці чинники можна сформулювати так. Політичні традиції, як сила, що впорядковує, пов'язує різні покоління, зберігає духовну наступність і проявляється в різних інститутах влади та суспільства.Ціннісна система, яка встановлює в масштабах країни орієнтири в рамках "цінно-нецінний" - те, що лежить в основі соціально-політичних відносин і формує структуру суспільства.Політична культура як своєрідний кодекс заповідей "політичних відносин".Зрілість політичної еліти, що проявляється насамперед у якійсь спільності інтересів, головний у тому числі — спільна країна.Взаємопов'язаність Конституції з різними законами та підзаконними актами, як мінімум — щоб вони не суперечили один одному, як максимум — щоб передбачали процедуру втілення законодавства.До багатьох пунктів ми лише йдемо. Але іншого вибору, окрім як рухатися вперед, у нас немає.ДжерелоПро авторку. Олеся Яхно, українська журналістка, політологиняРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.