Уряд схвалив законопроєкт щодо змін до держбюджету на поточний рік для підвищення обсягу військових видатків. Звідки візьмуть кошти?

Куди спрямують кошти

Кабмін схвалив для внесення до Верховної Ради проєкт змін до закону про державний бюджет на 2025 р.

“У зв’язку з тим, що ми не завжди можемо передбачити ситуацію під час повномасштабної війни та потреби Збройних Сил, ми  звертаємося до вас з переглядом бюджету. Є звернення Міністра оборони щодо внесення змін до Закону України про Державний бюджет... Є розуміння того, що грошей на Збройні Сили не вистачає з різних причин”, – заявив міністр фінансів Сергій Марченко.

Необхідність скоригувати бюджет виникла через зростання витрат на закупівлю зброї, зокрема через затримки міжнародної допомоги. Вже четвертий рік Україна живе в умовах високої невизначеності, що спричинена повномасштабною агресією з боку РФ. Така ситуація потребує від уряду адаптивності до реалій війни та готовності приймати рішення, що сприятимуть підвищенню обороноздатності України.

Наразі для сектору безпеки і оборони необхідні додаткові кошти для забезпечення критично важливих потреб, зокрема для закупівлі зброї, боєприпасів та військового обладнання.

Законопроєкт передбачає збільшення видатків для органів сектору безпеки і оборони на 412,4 млрд грн до кінця року.

За інформацією пресслужби Мінфіну, Міноборони виділять 310,8 млрд грн; МВС – 84,1 млрд грн; ГУР Міноборони – 4,5 млрд грн; Мінстратегпрому – 4,5 млрд грн; СБУ – 1,6 млрд грн; УДО – 0,5 млрд грн; Держспецзв’язку – 64,5 млн грн.

Також передбачено додаткові 20 млрд грн для резервного фонду на здійснення непередбачених та невідкладних видатків.

Для фінансування низки інших нагальних потреб передбачено додатково 16,5 млрд грн (для Мінцифри, МОН, МОЗ).

Загальний обсяг видатків у запропонованих Урядом в змінах до держбюджету-2025 становить 448,8 млрд грн.

Також пропонується в 2025 р. кошти, отримані до спецфонду Держбюджету, як виняток, спрямувати у таких пропорціях за такими напрямами: 45% – Держспецзв’язку на здійснення закупівлі спецтехніки та обладнання, 45% – Мінстратегпрому на виконання програм реформ ОПК, 10% – головним розпорядникам коштів держбюджету, що належать до сектору оборони і безпеки.

Також законопроєктом пропонується встановити, що Кабмін може спрямувати Міноборони на закупівлі техніки залишок коштів, утворений станом на 1 січня 2025 р., джерелом формування якого були надходження спецфонду. Таким чином пропонується розширення повноважень Кабміну “перекидати” кошти на сектор безпеки та оборони.

Звідки візьмуть кошти

Збільшення дохідної частини планується, зокрема за рахунок перевиконання планових показників доходів до держбюджету - 147,5 млрд грн: ПДФО – 56 млрд грн; податку на прибуток підприємств – 23,8 млрд грн; коштів, що перераховуються НБУ – 20,3 млрд грн; частини чистого прибутку та дивідендів – 15 млрд грн; акцизу із ввезених на митну територію України тютюнових виробів – 8,8 млрд грн; коштів, перерахованих Фондом гарантування вкладів фізичних осіб – 7,9 млрд грн; збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих господарських операцій – 4,1 млрд грн; адмінштрафів у сфері забезпечення безпеки руху – 2,7 млрд грн; інших надходжень – 8,9 млрд грн.

Також збільшити доходи планується за рахунок зростання обсягу внутрішніх запозичень – 184,9 млрд грн та зменшення обсягу платежів з погашення внутрішнього державного боргу – 65,1 млрд грн.

Пропонується дозволити Міністерству фінансів перевищувати граничний обсяг державного боргу на обсяг залучених кредитів (позик) відповідно до угод з ЄС, іноземними державами, іноземними фінансовими установами та міжнародними фінансовими організаціями, повернення яких буде здійснюватися за рахунок джерел інших, ніж державний бюджет України, в тому числі за рахунок доходів, отриманих від заморожених активів РФ, відповідно до механізму кредитної співпраці.

Зокрема у законі пропонують дозволити уряду тимчасово не платити за боргом, який був узятий Державної продовольчо-зерновою корпорацією України у 2012 р. в Експортно-імпортного банку Китаю під державну гарантію. Це призупинення платежів може тривати до 1 жовтня 2025 р., але лише до того моменту, поки не буде змінено умови цього боргу (тобто не буде укладено нову угоду з кредиторами).

Уряд хоче мати право відкласти виплати за цим боргом, поки не домовиться з усіма кредиторами про нові умови.

Також в законопроєкті пропонується спрямувати кошти, отримані до спеціального фонду державного бюджету за рахунок плати за ліцензії у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей, на здійснення заходів із закупівлі спеціальної техніки та обладнання.

“Запропоновані рішення дозволять зберегти фінансову стабільність, одночасно забезпечуючи необхідні ресурси для ефективного протистояння агресору”, - йдеться на сайті Кабміну.

Надалі законопроєкт має бути розглянутий та схвалений Верховною Радою України та підписаний Президентом України.

Зарплати військових, поліціантів та прокурорів зростуть

Крім змін у сумах фінансування різних органів, законопроєкт стосується ЄСВ для військовослужбовців і поліціантів, прожиткового мінімуму для розрахунку окладів прокурорів.

Завдяки цим змінам зарплати військових, поліціантів та прокурорів зростуть.

Для військовослужбовців та поліціантів з доходом понад 120 тис. грн, у разі прийняття законопроєкту, грошове забезпечення збільшиться у другій половині 2025 р. за рахунок зниження суми сплачуваного ЄСВ.

Також пропонується підняти прожитковий мінімум для розрахунку посадових окладів прокурорів з 1 серпня 2025 р. до 2102 грн (наразі – 1600 грн). Отже, посадовий оклад прокурора окружної прокуратури має зрости з 40 тис. грн до 52,5 тис. грн.

Де ще можна взяти кошти

Поки що законопроєкт не прийнято, суспільство має можливість обговорювати, звідки ще можна брати кошти.

Так,  економіст Олег Гетман вважає, що закрити цьогорічну дірку в бюджеті можуть, додатково залучивши 100 млрд грн від детінізації та перевиконання доходів, тобто більш активної роботи податківців та митників, ще 120 млрд грн - через випуск ОВДЗ (облігацій внутрішньої державної позики), а решту коштів доведеться шукати через урізання державних видатків.

“Може бути порізано будь-що: соціальні видатки, економічні стимули на кшталт програми “Національний кешбек”, яка викривлює конкуренцію, а ще освіта - у нас шалене державне замовлення на здобуття освіти”, - каже Гетман.

Своєю чергою економічний експерт Юрій Гаврилечко вважає, що можна зекономити на фінансуванні українських адміністрацій окупованих регіонів.

“Скільки грошей іде на фінансування держустанов з окупованих територій, а треба було б лише платити цим чиновникам голу ставку, без будь-яких доплат.Навіщо фінансувати комунальні підприємства міст, які фактично втрачені?”, - каже він.

Вікторія Хаджирадєва